До факторів ризику чоловічого безпліддя відноситься надлишкова вага тіла та ожиріння, а частота безпліддя у таких чоловіків вища, ніж у чоловіків з нормальною масою тіла. У чоловіків з надлишковою масою тіла виявляється зниження концентрації, рухомості та кількості морфологічно нормальних форм сперматозоїдів. Існує достовірний зв’язок між наростанням надлишкової маси тіла та ступеня фрагментації ДНК сперматозоїдів.
Особливо небезпечно внутрішнє абдомінальне ожиріння, коли жирова тканина накопичується навколо органів і заважає їх правильній роботі.
Абдомінальне ожиріння тісно пов’язане з ризиком розвитку метаболічних порушень і метаболічного синдрому, порушеннями репродуктивного здоров’я, еректильною дисфункцією. Абдомінальне ожиріння негативно впливає на чоловічу фертильність через посилення впливу окисного стресу на кількісні та якісні характеристики сперматозоїдів в еякуляті, а пов’язана з ожирінням інсулінорезистентність запускає каскад патологічних процесів, що призводять до ураження практично усіх органів і систем людини. Абдомінальне ожиріння – це основна ознака інсулінорезистентності, що розвивається – погіршення дії гормону інсуліну на клітини інсуліночутливих тканин – скелетних м’язів, печінки та жирової тканини.
Інсулінорезистентність є глибинним патофізіологічним дефектом, що запускає каскад патологічних реакцій і призводить до формування цілого комплексу порушень і захворювань. Методи корекції інсулінорезистентності: низькокалорійна дієта, направлена на зниження маси тіла і регулярні аеробні фізичні навантаження середньої інтенсивності. Фармакологічні методи корекції передбачають тривале використання препаратів що нормалізують вуглеводний і ліпідний обмін. Гарні результати демонструє засьосування комбінації міо-інозитолу та антиоксидантів (селен, фолієва кислота, L-карнітин).
